Новоалексеевка

Приазовє . . .

Дикий солончаковий степ,що стелеться до самого горизонту, необузданий вітер трамонтан і гладь моря ,самого мілкого у світі і самого теплого. В давнину у ціх краях проживали племена кімерійців,скифів, сарматівдізніше — печенегів та половців. У XIII відсюди прийшли татари.

Тут, у південно — східній частині Приазовської низини на узбережжі Утлютського лиману Азовського моря і протоки Тонкій, що з   єднує лиман з Сивашем, і  розташувалося невеличке провінційне містечко Генічеськ, відомості про який відносяться до 1784  року. У 14  кілометра від районого центру на початку 80 років XIX століття з  явилося селище міського типу- Новоолексіївка. Його виникнення повязано з будівництвом залізної дороги Лозова — Симферополь.

У 1874р неподалеку від села Олексіївка (зараз Щорсівка) почалося спорудження невеликої Залізничної станції. У цей час і виникло тут пристанційне поселення Новоолексіївка, що стало з часом значним населеним пунктом.

До Великої   Вітчизняної   війни в повоєні роки на полях Генічеського району вирощували хлопок , ця трудоємка культура вимагала багато уваги ітурботи. Частицею із-за погодних умов хлопок повністю не дозрівав і тому нерозкриті коробочки волокна приходилося розвозити по домівках мешканців в селища, де їх сушили,а потім здавали на хлопкопункти. Вирощування хлопка на великих площах вимагало механізації   агротехнологічних процесів.

На той період в країні уже існувала система професійно — технічної   підготовки робітників для різних галузей народного господарства.

Виходячи з потреб  сільського господарства, Постановою Радою Міністрів РССР від 13 березня 1952 року. № 5327       послідуючою    Постановою Ради Міністрів УРСР №  769 у селещі Новоолексіївка була відкрита  школа   механізації    хлобководства   №9   .

Школа   була   підкерована   Миколаївському обласному управлінню хлопководства  і проводила навчання у дві зміни, випускаючи 500 чоловік у рік.