Нравится


Кургани (на украинском языке)

          Пам'ятки археології с неоціненним скарбом знань про давне минуле. У Генічеському районі такими пам'ятками є стоянки мисливців кам'яного віку, місця стійбищ та кургани скотарів (енеоліту, доби бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя).

       Курганы Генического района Херсонской области
                  Більшість пам'яток археології на цій території представлена поховальними комплексами курганами, Археологічні грунтові могильники та місця довготривалих поселень землеробів на території Генічеського району не виявлено. Усі стоянки та стійбища є місцями короткочасних зупинок мисливців .                Причина цьому зрозуміла через пояснення палеоекологічними факторами. За якими - землеробство на цій території за часів пізнього голоцену було майже неможливим та абсолютно економічно невиправданим. Відкриті стоянки та стійбища Генічеського району не перевищують трьох десятків. Але вони охоплюють досить великий відрізок історії, що перевищує 10 тисяч років.



Найдавнішим свідченням заселення території Генічсеького району є кілька пам'яток часу пізнього палеоліту. Це пункти нечисленних знахідок, які однак засвідчують перебування тут мисливців ще  за часів льодовикової епохи. Через нечисленність та невиразність матеріалів відсутність геологічних даних і радіовуглицевого датування встановити вік цього первинного відвідування неможливо. Але це відбувалось у проміжку між 25-11 тисячами років тому.

Значно краще представлена стоянками наступна доба - мезоліт. Вік пам'яток цієї епохи датується в межах 10-8 тисяч років тому. Досліджено їх біля сс. Приозерне, Салькове, Люблинка, Веснянка. Пам'ятками мезоліту Генічеський район представлений найкраще на Херсонщині. Тільки поодинокими пунктами представлені стоянки та стійбища доби неоліту та енеоліту 6-4 тисячоліття до нашої ери. Більше виявлено стійбищ доби бронзи (2 тисячоліття до нашої ери). Вони представлені пам'ятками тільки катакомбної, сабатинівськоїта білозерської культур.

Несподіванкою археологічних досліджень території є майже повна відсутність стійбищ залізного віку та середньовіччя поодинокі пам'ятки належать скіфам (4 ст. до н.е.) та середньовічним кочовикам. Незрозумілим є факт відкриття на Арабатській Стрілці пам'ятки черняхівської культури. Можливо, що у 3 столітті н.е. землероби-черняхівці просто переховувались на одному з лісових островів Азовського моря від якихось кочових переслідувачів. Відомо, що Арабатська Стрілка у сучасному вигляді (піщана юса) з'явилась не раніше як 800-900 років тому.

У цьому каталозі наведено пам'ятки археології, що відомі станом на 1 січня 2003 року. Кургани надано за наслідками обстеження території району, здійсненого автором та працівницею Генічеського райвідділу культури у 2002 році. З повною впевненістю можна зауважити, що включені у видання пам'ятки є тільки частиною археологічної скарбниці району.

Багато курганів, насипи яких зруйновано оранкою, а також і кургани, що з часу спорудження мали дуже невелику висоту, ще не відомі через значні труднощі їх виявлення. Поселення, стоянки та стійбища відомі тільки в місцях проведення спеціальних пошукових археологічних розвідок, проведених перш за все автором, та в невеликому обсязі ще кількома професійними археологами, на підставі спеціального дозволу «Відкритого листа». Більшість території району такими розвідками ще не обстежена.

Користуючись можливістю автор нагадує, що абсолютно усі ще не виявлені пам'ятки археології (кургани, могильники, стоянки, поселення, городища, тощо) є виключно державною власністю й вже перебувають під охороною держави згідно законодавства.

На території Генічеського району археологічні розкопки стоянок та стійбищ ніколи не проводились. Але досліджено кілька курганів археологічною експедицією їнститута археології Національної академії наук України. Розкопані кургани перестають існувати як пам'ятки й знімаються з обліку та з під державної охорони. В цих розкопаних курганах досліджено багато різночасових поховань, отримано цікаві археологічні матеріали. Наслідки цих досліджень були б цікавими для читача. Але вони ще не опубліковані, й знаходяться під захистом авторських прав дослідників. Тому навести наслідки розкопок неможливо.

Усі наведені у каталозі кургани знаходяться на державному обліку. На державний облік узято й 4 стоянки - Салькове І, Люблинка II, Веснянка І та V - які збереглися й мають так звані культурні шари. Усі ці пам'ятки узято під державну охорону спеціальним розпорядженням Херсонської облдержадміністрації (раніше - Херсонським облвиконкомом), На них встановлено та затверджено обладміністрацією охоронні зони.




Ці пам'ятки, земельні ділянки пам'яток та їх охоронних зон, є виключно державною власністю. їх господарське та інше використання категорично забороняється. Використання зазначених земель є крадіжкою державної власності й карається за статтями кримінального кодексу України. Руйнація пам'яток археології (у т.ч. й оранка насипів курганів) є злочином не тільки перед державою, а й перед людством та передбачає покарання згідно статей «Закону України про охорону культурної спадщини».

М.Оленковський




Trackback

Комментировать

You must be logged in to post a comment.